ДЕКО

-а, с., діал. Лист; тонкий, щільний шматок або шар якого-небудь матеріалу (паперу, заліза і т.ін.). Тож пий із кварти оковиту, добудь із дека дикий гук! (П-2:121).

Смотреть больше слов в «Словнику мови Стуса»

ДЕКОРУМ →← ДВОПОГЛЯД

Смотреть что такое ДЕКО в других словарях:

ДЕКО

(Decaux, Louis-Victor Blaquetot, виконт, 1775-1845) — фр. генерал, с отличием служил в Инженерном корпусе. В 1815 г. вел переговоры с союзными генерала... смотреть

ДЕКО

Деко (Decaux, Louis-Victor Blaquetot, виконт, 1775—1845) — французский генерал, с отличием служил в Инженерном корпусе. В 1815 г. вел переговоры с союзными генералами об условиях пребывания их войск на французской территории. Был военным министром в кабинета Мартиньяка, а с 1832 г. — пэром Франции.<br><br><br>... смотреть

ДЕКО

ДЕ́КО (металевий лист із загнутими краями для випікання або сушіння на ньому чого-небудь), ЖАРО́ВНЯ розм., БЛЯ́ХА діал. На засмалених деках височіли дв... смотреть

ДЕКО

-а, с., діал. Лист (див. лист II 1)).

ДЕКО

[deko]с.deko (деко)

ДЕКО

імен. сер. роду

ДЕКО

деко; с. (нім.) 1. Лист, бляха, рід сковородки. 2. Поміст, верхня і спідня дошка у струнному музичному інструменті.

ДЕКО

-а, с. , діал. Лист (див. лист II 1)).

ДЕКО

де́ко металевий лист для випікання (ст)|| = бляха

ДЕКО

де́ко іменник середнього роду

T: 180