ОПОРЯТУНОК

-у, ч., інд.-авт. Дія за знач, опорятувати. Він опорятунок, я ж білоусто мовлю: порятуй... (ВЦ:195); лиш дві руки, як два крила, шукають безнастанно опорятунок — угорі, в осліплій сивій висі. (ЧТ:32).