ПОТОРОЧ

(потороча), -і, ж. Те саме, що привид. ...а я, малий і недолугий гном, тягнусь до неї крізь округлі ґрати, як потороч. (ЧТ:36); О, скільки слів, неначе поторочі! І всі повз мене, ніби кулі, б'ють... (ЧТ:21).