САМОТИННИЙ

-а, -е, інд.-авт. Який здійснюється, відбувається і т. ін. без інших; самітній. Спиваєш тугу самотинну і душу, мов малу дитину, до рання присипляєш: спи. (П-2:182).

Смотреть больше слов в «Словнику мови Стуса»

САМОТОРОСИ →← САМОТЕРЗАННЯ

Смотреть что такое САМОТИННИЙ в других словарях:

САМОТИННИЙ

САМОТИ́ННИЙ, а, е.Який здійснюється, відбувається і т. ін. без інших; самітний.Цей юнак зі своєю матір'ю та молодшим братом увійшли в самотинне життя В... смотреть