СОНЦЕЛЕТ

-у, ч., інд.-авт. Похідне від сонце і лет. Зворохобилися айстри приосіннім сонцелетом, проминальною порою падолистом деручким. (П-1:92).

Смотреть больше слов в «Словнику мови Стуса»

СОНЦЕПРУГ →← СОНМ

T: 129